Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

це не забере багато часу

  • 1 long

    1. n
    1) довгий строк; тривалий період; великий проміжок часу

    for long — на великий строк, надовго

    before long — незабаром, скоро

    2) вірш, довгий склад
    3) фон. довгий голосний
    2. adj
    1) довгий

    long wavesрад. довгі хвилі

    2) високий, довготелесий
    3) тривалий, давно існуючий

    long serviceвійськ. надстрокова служба

    4) довжиною (в), завдовжки
    5) віддалений
    6) фін. довгостроковий
    7) повільний, млявий
    8) зморний, нудотний
    9) численний, великий; що складається з безлічі пунктів (великої кількості членів тощо)
    10) надмірний, великий; товстий
    11) довгастий, видовжений
    12) нудний, багатослівний
    13) фон. довгий (голосний звук, склад)

    the long arm — великий вплив, влада

    he has a long arm — він впливова людина

    a long dozen — тринадцять, чортова дюжина

    long ears — дурість

    long face — похмуре (сумне) обличчя

    long finger — середній палець руки

    long firm — шахрайська фірма, шахрайське підприємство

    long green — амер. паперові гроші

    long head — проникливість; передбачливість

    to have a long head — бути передбачливим (прозорливим, далекоглядним)

    long home — могила

    a long hour — не менше години

    long hundredweight — англійський центнер (50,8 кг)

    long in the teeth — старий

    long jump — спорт. стрибок у довжину

    long memory — добра пам'ять

    a long mile — не менше милі

    long nine — амер. дешева сигара

    long odds — нерівні шанси

    long primer — друк. корпус

    long robe — мантія судді; ряса

    long shilling — добрий заробіток

    long sight — далекозорість

    long suit — перевага (в чомусь)

    Long Tom — далекобійна гармата; довга сигара

    long ton — довга (англійська) тонна (1016 кг)

    long tongue — довгий язик, балакучість

    the Long Vacation — літні канікули (в англійських університетах і судах)

    by a long chalk (shot) — набагато, значно

    not by a long chalk (shot) — аж ніяк, ні в якому разі

    he is not long for this world — він не жилець на цьому світі

    in the long run — кінець кінцем; у кінцевому підсумку

    the long and the short of it — коротше кажучи

    to make (to cut) a long story short — коротше кажучи, одним словом

    to take long views — бути далекоглядним (передбачливим)

    3. adv
    1) довго; тривало

    how long do you mean to stay in Paris?скільки (часу) ви думаєте пробути в Парижі?

    2) давно, довгий час
    3) протягом

    as long as — скільки завгодно

    so long as — якщо тільки; за умови, що

    so long! — до побачення!

    long live! — хай живе...!

    4. v
    1) палко (пристрасно) бажати; прагнути (for, after)
    2) скучати, нудьгувати (за кимсьfor)
    * * *
    I n
    1) довгий строк; тривалий період; великий проміжок часу
    2) пoeт. довгий склад; гpaм. довгий голосний; мyз. лонга
    3) eк. покупець цінних паперів
    4) ( довгі) штани; великий зріст ( чоловічого одягу)
    II a

    at long range — на великій відстані; з великої відстані; високий, довготелесий

    2) довгий, тривалий

    for a long time — довго, давно; надовго; довгостроковий

    3) який має значну довжину; який має значну тривалість; тривалістю в...
    4) віддалений; eк. довгостроковий
    5) повільний; нудний, нудотний
    6) численний, великий; великий
    7) подовжений, довгастий; витягнутий
    8) гpaм. довгий (про голосний, про склад) повний; цілий

    long mile — добра миля, не менше милі

    9) (on) багатий ( на що-небудь); сильний ( у чому-небудь)
    10) eк. який грає на підвищення
    III adv
    1) довго; довгостроково
    2) давно; довгий час
    3) посил. повністю; від початку до кінця
    4) eк. на підвищення

    as long asпоки = so long as

    so long as — якщо тільки, за умови, що

    long live..! — хай живе..!

    IV v
    (for, after) палко бажати, жадати; прагнути

    English-Ukrainian dictionary > long

  • 2 занимать

    занять у кого
    I. 1) позичати, позичити, зазичати, зазичити у кого чого, що, зазичатися, зазичитися у кого чим, брати, узяти в позику в кого чого, (образно) зарятуватися, зарадитися в кого чим. [Школа й на папір частенько не має шага і в хазяйки зазичається (Свидн.). Се я у чоловіка зарятувався та й оплатив податі (Сл. Гр.)]. -ть место - забирати, забрати місце, (о лице) займати, зайняти місце. -мать место (должность) - мати (обіймати) посаду. -ть очередь - займати (застоювати), зайняти (застояти) чергу. -мать высокое положение - бути на великій посаді, мати (обіймати) велику посаду, мати великий уряд. Занятый мыслями о чём - заглиблений (поринулий) у думки про що, замислений про що, перейнятий (обійнятий) думками про що.
    2) см. Заимствовать. Занятый - позичений, зажичений. [Їж, кумо, хліб, хоч позичений (Номис)]. Занятое (долг) - позичене, позичка, позика, винувате, винне. [Вертай позику! Що винне - віддати повинно (Номис.). Це мене за винувате цінують (описывают)].
    II. Занимать, занять -
    1) (должность, пост) обіймати, обняти, обсідати, обсісти посаду, уряд, (иметь) посідати, держати посаду, уряд. -ть (место надлежащее, известное пространство, дом, комнату) - займати, зайняти що, опосідати, опосісти що (дім, кімнату). [Він зайняв місце серед найвидатніших людей того часу. Дворище займало десятин десять поля (Мирн.). Зайняли постать і почали копати рів (Коц.). Світлицю мені дано, та я ще її не опосів (Крим.)]. -нять под поселение (колонизировать) - осісти що. -ть под жильё (заселять) - замешкувати, замешкати. [Ніхто не замешка опустілого обійстя (Свидн.)]. -ть много места - брати, сов. взяти, засягти, займати, за(й)няти багато місця. [За-для нашої кімнати ця канапа дуже велика - багато місця забере. Перелічування праць його заняло-б дуже багато місця (Єфр.)]. -ть место, положив что-либо - закладати, закласти місце. -ть место, сидя на нём - засідати, засісти, заповісти, (лёжа) залягати, залягти місце. [Засідайте швидше місця, а то потім стояти доведеться, як усі поприходять (Київ). Не залягай місця повз край - там я ляжу. Велика худібонька все подвір'я заляже.(Чуб.)]. -майте, -мите свои места - сідайте, сядьте на свої місця, засідайте, засядьте свої місця. -ть место чего (заменить) - заступати, заступити що.[ Мрію братерського єднання в боротьбі з спільним ворогом заступила запекла взаємна ворожнеча (Стебн.)]. -ть позицию - постать, позицію брати, узяти; (о войске) займати, зайняти позицію, стояти, стати на позиції. [Постать ворожу до святкування взяла найвища влада (Р. Край)]. -нять церковный приход - стати на парафію. -мать очередь - застоювати чергу. -ть землю правом первого занятия - займати, зайняти займанщину;
    2) -ть несколько дней, лет - брати, узяти (забрати) кілька день, років. [Відбування того свята візьме не один день (О. Пчілка). Ця робота забрала в мене два місяці (Крим.)];
    3) -ть чем-либо посуду, мешок, помещение и т. п. - запорожнювати и запорожняти, запорожнити посуд, мішок, помешкання и т. д. (посуду ещё) запосудити, (о мн.) позапорожнювати и -жняти що. [Усі мішки позапорожнювано,- нема куди висипати (Харківщ.). Діжку запосудила капустою (Черкащ.)];
    4) -ть город, крепость, возвышенность и т. п. - займати, зайняти, здобувати, здобути, осягати, осягти, поняти, (овладеть) опановувати, опанувати місто, фортецю, шпиль. [Військо осягло фортецю. Поки-б ви тут судили його, а тим часом вороги все місто поняли-б (Грінч.)];
    5) -мать скот - займати (переймати) товар;
    6) -ть кого - цікавити, зацікавлювати, зацікавити кого, притягати, притягти чию увагу; см. Интересовать. [Це питання здавна зацікавлювало розуми людські]. Этот вопрос -мает всю Европу, все умы - ця справа цікавить усю Европу, усіх. -ть кого чем - бавити, забавляти, забавити кого чим. [Іди, Степане, бав тим часом гості (Л. Укр.). Дівчину забавляє нянька, показуючи, як сорока варила дітям кашу (Коцюб.)];
    7) -ть дух - дух перехоплювати, перехопити; срвн. Захватывать. От быстрой езды дух -мает - від швидкої їзди дух перехоплює. Не -мать стать чего - подостатком чого. Занимаемый - (о должности) держаний, обійманий. Занятый, прич. - (о должности) обнятий, (о крепости) здобутий, (о месте) зайнятий, (о комнате) замешканий, зайнятий.
    * * *
    I несов.; сов. - зан`ять
    1) ( брать взаймы) позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити
    2) ( давать взаймы) диал. позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити
    II несов.; сов. - зан`ять
    1) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -ймеш и мног. позайма́ти; (должность, место) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш и мног. позахо́плювати; ( отнимать время) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш
    2) (чем - поручать, давать какое-л. дело) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́) (що), займа́ти, зайня́ти (чим)
    3) (увлекать, интересовать) ціка́вити, заціка́вити, займа́ти, зайня́ти; ( кого чем) заціка́влювати, заціка́вити; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти; ( заполнять) запо́внювати, запо́внити; ( заполонять) заполоня́ти и заполо́нювати, заполони́ти
    4) ( не давать скучать) займа́ти, зайня́ти; ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти; ( забавлять) забавля́ти, заба́вити

    Русско-украинский словарь > занимать

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»